1. Гайдамаки

Трупи ворони клюють, турків поминають
Пливуть чайки по Дніпру – козаки гуляють.

Горять садиби шляхтичів-панів
Годують кулі клятих шинкарів
Ой, темна ніч, як ворона крило
Козацька шабля – правди джерело

За неволі кайдани, страчену свободу
Пливуть наші вороги головою в воду

Між горою долиною, козаченька вбито
Червоною китайкою оченьки закрито
Нехай його не ховають ні попи, ні дяки
На гілках дубових спалять молоді козаки
Не згадав мене люба, не побачить мати
Буду щезником блукати, з вітрами співати

2. Не Вернёться

Люлі, люлі мій синочку, тато зробить забавочку
Зробить шабельку кленову, та ще й коника гнідого

Люлі, люлі, мій Іванку, завтра вдягнеш вишиванку,
Приткнеш шабельку до боку та поїдеш в світ широкий,
А в воротах кінь спіткнеться, син до дому не вернеться

А в неділю вранці рано кінь вернувся осідланий
Вийшла з хати стара мати свого сина привітати...
А в воротах кінь спіткнеться, син до дому не вернеться

3. Жировик

Сонце в гору не зійшло, а він вже втомився
Бо весь день блукав не спав, вночі не наївся
Гетьману іде у найми, жирний наш вояка
Нема м'язів та біцух, зате є пузяка

Сильний тому що жирний, жирний тому що сильний
Нема шаблі є кулак, мідна ложка та черпак
Хто чужий в казан наш лізе, трощим рила на дурняк

Щоб у формі гарній бути, гарно виглядати
Треба шість днів пити-жерти, вісім днів проспати
Повно на Січі вояк, та без жирного ніяк
Його шаблі не беруть, кулі в пузі застряють

Сильний тому що жирний, жирний тому що сильний
Нема шаблі є кулак, мідна ложка та черпак
Хто чужий в казан наш лізе, трощим рила на дурняк

Обступили Україну клятії татари
Дуже хочуть шматок землі тяпнути на шару
Шлють татарам козаки жирного шпійона
Весь татарський харч поїв, зжер овес у коней

Сильний тому що жирний, жирний тому що сильний
Нема шаблі є кулак, мідна ложка та черпак
Хто чужий в казан наш лізе, трощим рила на дурняк

4. Ціна Свободи

Якщо твоїй воді зламані крила
Що ти залишиш живим?
Страчених мрій невідомі могили,
Правди розвіяний дим

Повний свободи їх подих останній
Ціна за свободу – Шлях до повстання

Бачу край як на долоні, діброви та поля
Талий сніг біжить по скроні, чи то плачу я
Барви неба, чари лісу – рідная земля
Відкриває промінь сонця брами Ірія

Наші співи – заповіти, бережи їх сину,
Як не стане їх у світі згине Україна,
Не згадають тебе діти, мати не впізнають
На чужині шукають щастя, бо свого не мають

Як приспить червоне лихо неньку Україну
Згине слово кобзарів, в полум'ї загине,
Буде інша Україна, буде друга правда
Ти не чуєш та не бачиш, в тому твоя зрада

Ще не загоїлись воїнів рани
Ще постріл останній не стих
Лише Небо-батько та Земля-мати
Залишаться нам після їх

Повний свободи їх подих останній
Ціна за свободу – Шлях до повстання

5. 33 (Жовтий Князь)

Плаче зморена у полі,
Похилилась стара мати
Сивим попелом недолі
Діточок йде годувати
Руки, що так пахли хлібом.
Пахнуть мерзлою землею
Смерть голодна ходить слідом,
Жовтий князь іде за нею

Попід небом німим, геть знесилений
Закатований край та розстріляний
Голод марою йде між хатинами
Засівас поля домовинами

То не сонце вночі встало –
Дике полум'я гуляло,
Полум'я людської волі –
Не змирилося в недолі
Буде ходить з хати в хату
До живих, щоб розказати:
За що згинули мільйони,
Хто є вороги, хто кати

Хто є кат людської долі,
Зруйнувавший покоління?
Запитай у вітра в полі
Чи на цвинтарі в каміння

6. Ворожба Зимнего Солнца

Замедляет Хорс свой бег,
Деды встали в оберег
Ой, ты Зимушка-Зима,
Гой, ты красен Коляда

Гой, Коляда, гой, Коляда
Гори, гори ясна крада
Языки огня плясали
Солнце зимнее встречали

Затаю дыханье, гостя ожидая,
Воск роняя в воду, ворожу-гадаю
Может ветер-странник в двери мне стучится,
Может друг сердечный, сокол яснолиций

Что за нить сплела судьба
Мне поведает Вода
Вереницей вещих снов
Суженый, услышь мой зов

То что было и что есть
Ой, да Велесова весь
Укажи веретено,
Что в грядущем суждено

Духи нечистые, призраки пришлые,
Ветви рук ссохшие, главы поникшие
Вдали от костров стоят пригибаются
Именами забытыми перекликаются

7. За Смородиной Рекой

За Рипейскою горой
Бродит воин молодой
Щит пробитый за спиной
Ой, да хазарскою стрелой

Горсть земли родной зажав
Ослабевшею рукой
Ратных другов он встречал
За Смородиной рекой

За Смородиной рекой
Ходит месяц золотой
В сбруе на лихом коне
За спиною лук тугой

Погребальных костров свет
Дым клубится над землей
Уходили солнцу вслед
За Смородиной рекой

Сиротою плачет Русь
Хороня своих детей
Уходила Солнцу вслед
Стая белых лебедей

8. Ирий-Сад

Не поплыл венок твой за водой,
Камнем он на дне реки застыл
Погребальный белый саван твой
Платье подвенечное сменил

Улетая в Ирий-сад,
В миг последний оглянусь
Берегинею к тебе
В ночь купальскую вернусь

Ночью птицей обернусь,
Позову в овраг глубокий
В свете солнца растворюсь
Утро встретишь одиноким

На недоли полотне
Смерти вышитый узор
Растворю тебя в огне
Прах развею среди гор

Брошусь волком солнцу вслед
Скрытой мертвою тропой
Яви рушу я запрет,
Чтоб уйти вслед за тобой

Тянет колдовской туман
Макоши веретено
Утопи мою печаль,
Забери с собой на дно

9. Earth, Wind, Fire, And Blood

оригинал: Gods Tower

At the dead of the night when the moon shines so bright
And the rowan trees're alright in the dark
When they come close to me then I breathe easily
Hit the light is around

Now we know where we are going
Kind of seeds we have to sow in
When you are ready then call me
To let turn alive Earth, Wind, Fire and Blood

Let me tell you the truth of the one lied to you
Realize break it through again and again
Turn around and you'll see what it's all has to be
The revival is near

Now we know where we are going
Kind of seeds we have to sow in
When you are ready then call me
To let turn alive Earth, Wind, Fire and Blood

We are Earth, Wind, Fire and Blood